Громадська спілка «Сучасний погляд» за підтримки Українського Культурного Фонду продовжує втілювати у життя  проєкт «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1».

Розповідаючи про реалізацію проєкту – адаптацію інтернет-ресурсів Острозького та Дубенського музеїв,  ми також хочемо познайомити вас із історією встановлення Веб-доступності у світі.

Перехід від медичної моделі у розумінні інвалідності, коли зусилля були спрямовані виключно на лікування чи зменшення тієї хвороби, яка провокує інвалідність, а у разі неможливості лікування – створення спеціальних умов перебування для осіб з інвалідністю, до моделі соціальної, коли, власне, звертається увага на саму особу, повноту її прав та свобод, а вже після цього на медичні аспекти, призвів до появи й розвитку руху за права осіб з інвалідністю на рівні з іншими особами. Бурхливий розвиток інтернету спровокував також дискусію про доступність Веб-середовища для людей з інвалідністю. Це своєю чергою вилилось у формування відповідної законодавчої бази.

Ухвалення законів про доступність в Європі запустила Конвенція ООН про права людей з інвалідністю (Convention on the Rights of Persons with Disabilities - CRPD). Вона ухвалена в 2006 році та забороняє дискримінацію людей з інвалідністю.Цей міжнародний нормативно-правовий акт був ратифікований Україною у 2009 році. В контексті нашого короткого огляду цікаво буде звернути увагу на статтю 21, яка має назву «Свобода думки і переконань і доступ до інформації». Зокрема, в цій статті зазначено, що держави вживають усіх належних заходів для … забезпечення  осіб з інвалідністю інформацією, призначеною   для широкої   публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

В Європі є ще кілька важливих документів, які регламентують саме  питання про веб-доступність:

  • Директива про веб-доступність.
  • Європейський закон про доступність (поки не затверджений остаточно).
  • Європейський стандарт EN 301 549

В США є два найважливіших документи:

  • Розділ 508 – це один з розділів федерального Закону про реабілітацію 1973 року (Rehabilitation Act of 1973 або Rehab Act);
  • Закон про американців з інвалідністю (Americans with Disabilities Act – ADA)

Усі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності веб-контенту (WCAG), розроблене Ініціативою поліпшення веб-доступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).

Про неї і про всі інші законодавчі акти читайте у наступних дописах.

Громадська спілка

„Всеукраїнська ліга організацій

осіб з інвалідністю по зору

„СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД”

 

04215 м. Київ, пр-т. Г. Гонгадзе 20-з, кв. 61
тел. (066) 443-43-36

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ЄДРПУ 38928469

 

р/р UA563052990000026009026808138 в АТ КБ "ПриватБанк" МФО 380269

№ 47 від 24 липня 2021 р.                                                                                                                                                      

                                                    

Суб’єктам підприємницької діяльності

(за списком)

Щодо надання пропозицій

 

З Адаптації двох сайтів у відповідності з найновішими рекомендаціями щодо веб доступності WCAG2.1. в межах проекту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1»

https://ostrohcastle.com.ua

https://zamokdubno.com.ua

 

(КВЕД: «62.01 Комп'ютерне програмування»; «62.02 Консультування з питань інформатизації»; «62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем»; «63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність») згідно переліку:

 

Назва

1

Підготовка деталізованого техзавдання

2

Загальне керування проектом

3

Адаптація дизайну: Збір референсів

4

Адаптація дизайну: Адаптована структура сайту (sitemap)

5

Адаптація дизайну: Створення каркасу сайту, сторінок, розташування елементів (wireframe)

6

Адаптація дизайну: Редизайн сайту версія для комп’ютерів

7

Адаптація дизайну: Редизайн сайту версія для мобільних пристроїв

8

Програмування: Створення середовища для безпечного оновлення, розробки та конфігурування

9

Програмування: Оновлення структури

10

Програмування: Оновлення головної сторінки

11

Програмування: Оновлення внутрішніх сторінок

12

Програмування: Конфігурування пошуку

13

Програмування: Оновлення сторінки результатів пошуку

14

Програмування: Створення сторінки - аудіо/відео екскурсії

15

Програмування: Перенесення на налаштування на сервері клієнта

16

Функціонал та модулі: Додавання функціоналу зі зміненням відображання контенту для людей з інвалідністю

17

Функціонал та модулі: Налаштування сертифікату https

18

Інтеграція з соціальними мережами

19

Налаштування форми зворотного зв’язку

20

Багатомовність

21

Адаптація під мобільні пристрої

22

Тестування структури, дизайну, коду, внесення змін

23

Консультації та участь експертів у створенні Вебконтенту

 

 

Просимо у термін до 7 серпня 2021 року надати будь-яким зручним для вас способом комерційні пропозиції щодо послуг згідно такої форми:

п/п

Найменування

Технічні характеристики

Кількість годин

Ціна за годину, грн.

Сума, грн.

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

 

 

Крім вартості, просимо вказати умови розрахунків та інші особливі умови надання послуг (за наявності).

Контактна особа, керівник проєкту:

Перепеченко Олеся , тел. +38 097 397 9437, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

Друзі, раді повідомити, що наш проєкт «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1» отримав підтримку Українського Культурного Фонду.

Впродовж 4,5 місяців проєкт реалізовуватимуть Громадська спілка "Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору "Сучасний погляд" разом із партнерами КЗ «Державний історико-культурний заповідник міста Дубно» та «Державний історико-культурний заповідник міста Острога».

У межах проєкту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1» ми зробимо адаптацію веб-сайтів установ у відповідності з найновішими рекомендаціями щодо веб доступності WCAG 2.1., що покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям з інвалідністю (зір, слух, інтелектуальні комплексні порушення та синдром Дауна). Також плануємо адаптувати науковий ресурс установ для програм екранного доступу та відеоконтент за допомогою тифлокоментаря та дубляжу жестовою мовою.

Ми прагнемо реалізувати право на інформацію та доступ для людей з інвалідністю до української культури, яку презентують історико-культурні заповідники Рівненщини.

Впродовж усього періоду втілення проєкту ми будемо проводити апробацію адаптованих сайтів людьми з інвалідністю. Для комфортнішого користування сайтами та контентом на них для осіб з інвалідністю будемо приймати усі зауваження, рекомендації та пропозиції.

 

Довідково:

Громадська спілка «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд» була заснована у 2013 році і ставить за мету всебічну підтримку осіб з порушеннями зору, сприяння у їх професійній реалізації, відстоювання та захист прав та законних інтересів осіб з інвалідністю по зору. Фахівці спілки постійно беруть участь у семінарах, конференціях, нарадах, «круглих столах» з питань, що стосуються реабілітації, працевлаштування, освіти людей з інвалідністю по зору.

ГС «Сучасний погляд» була організатором або одним з співорганізаторів низки інформаційних, просвітницьких, реабілітаційних заходів, які проводилися у переважній більшості регіонів України.

 WCAG 2.1. (Web Content Accessibility Guidelines) – міжнародні стандарти доступності – норми Універсального (Інклюзивного) дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям з інвалідністю (зір, слух, інтелектуальні комплексні порушення та синдром Дауна).

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

 

 

 

 

«Якщо не вмієш щось робити, треба або навчитися, або привласнити результат чужої праці» (сучасна українська народна мудрість).

Про національну програму «Безбар’єрна Україна» я вже згадував, тому не дивує розробка та прийняття Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, адже нове – це гарно підзабуте старе. Тим більше, що Національна стратегія Безбар’єрності наразі носить лише декларативний характер і в подальшому буде наповнюватися практичним змістом, виходячи з наявних шести напрямків. Тут, правда, слід додати, що деякі творці цього документу застосовують словосполучення «боротьба з безбар’єрністю», при чому роблять це на публічних виступах та неодноразово, але ж то дрібнички. А от те, що Стратегію прийнято до 2030 року – дрібничкою не являється. Зі значною ймовірністю у 2024 році патронат першої леді над цим напрямком може закінчитися, а послідовникам прийдеться розгрібати оце все, що встигнуть «набезбар’єрити» герої нових часів.

Звісно, що Національна стратегія не єдиний велосипед, який винайшли «проффесіонали» у галузі соціальної політики. Буквально кілька днів тому було презентовано національний соціальний портал «Вільно». Тепер я буду змушений зацитувати матеріал про презентацію цього інтернет-ресурсу:

 

«Національний соціальний портал «Вільно», спеціально створений для допомоги у працевлаштуванні людей з інвалідністю, - перший у світі портал, де враховані всі їх потреби. Про це повідомив секретар громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність» Антон Гулідін під час презентації нового пілотного проекту Міністерства соціальної політики України «Працюй вільно».

Зокрема, Антон Гулідін зазначив, що вся інформація, розміщена на порталі, дублюється жестовою мовою: спеціальний віджет дозволяє викликати перекладача жестової мови в будь-який зручний час, 24/7. На порталі також встановлено спеціальний віджет для людей з порушенням зору.

Портал розроблений ГО «Громадський рух «Соціальна єдність» як комунікаційний майданчик для роботодавців та людей з інвалідністю у рамках проекту Міністерства соціальної політики України «Працюй вільно» та з метою реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

 

«Наша мета – максимально спростити комунікаційний ланцюжок для обох учасників ринку – працедавця та людини з інвалідністю, – і буквально за руку привести один до одного», - підкреслив Антон Гулідін.

Портал «Вільно» включає три головних напрями: навчання, працевлаштування та інтерактивну мапу доступності. Він об’єднує тих, хто має потребу, з тими, хто небайдужий. Вже сьогодні роботодавці можуть додати інформацію про свою компанію та розмістити вакансію, з якою зможуть ознайомитися шукачі роботи з різними формами інвалідності; проводити співбесіди з нечуючими людьми прямо на порталі за допомогою перекладача жестової мови; надавати свій навчальний контент.

Людина з особливими потребами, яка шукає роботу, вже зараз може знайти усі актуальні вакансії, які відповідають її здібностям і досвіду, та відправити резюме напряму роботодавцю. Найближчим часом на сайті з’явиться можливість надиктовувати резюме голосом, адже людям з порушенням слуху та зору може бути важко писати та читати.

«З 1 вересня ми плануємо запустити в рамках порталу розділ «Навчайся Вільно!», де зосередимо великі обсяги освітнього контенту, у тому числі онлайн-курси, які допоможуть людям з особливими потребами освоювати нові професії», - додав Антон Гулідін.»

 

А тепер по пунктах:

1.Завжди був проти створення чогось спеціального для осіб з інвалідністю, якщо можна використовувати те, що прийнятне для всіх. Інтернет-ресурсів з працевлаштування безліч, в разі їх недоступності – приберіть бар’єри, у нас вже і ціла Національна стратегія з цього приводу прийнята.

2.Портал, де враховані усі потреби осіб з інвалідністю… Зрозуміло, що автори порталу не проводили моніторингу усіх сайтів на предмет доступності для осіб з інвалідністю, але чомусь стверджують, що цей портал перший в світі. Припустимо, що якийсь моніторинг все ж проводився, однак і в цьому випадку стверджувати, що враховані всі потреби осіб з інвалідністю було б дуже самовпевнено. Тим більше, що це далеко не так. Як в Україні, так і в міжнародному законодавстві існують рекомендації щодо забезпечення доступності сайтів. На підставі критеріїв одного з таких документів, а саме Гіду із забезпечення доступності веб-контенту, лише головна сторінка зазначеного порталу містить близько 30 невідповідностей критеріям доступності.

3.В черговий раз треба пояснювати «фахівцям», що сайт має бути доступний сам по собі, тобто не містити інформаційних бар’єрів, а інструменти накшталт віджета для незрячих, елементом доступності не є, як і, наприклад, кнопка виклику персоналу для осіб з інвалідністю.

4.Портал покликаний спростити комунікацію між роботодавцями та особами з інвалідністю, які шукають роботу, але в цій сфері аж ніяк не складність комунікації є головною проблемою.

5.Викликає питання й теза про те, що людям з порушеннями зору важко писати й читати. Розробники сайту чули про програми екранного доступу?! Виходячи з того, що громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» спеціалізується на особах з порушеннями слуху, принаймні левова частка новин на порталі присвячена саме цій тематиці, мабуть дійсно не чули.

  1. Про чергову спробу винайти велосипед у вигляді інтерактивної мапи доступності вже й згадувати якось незручно. Ніби не було проєктів типу dostupno.ua.

7.Ну і на останок, сайт створено у рамках проєкту Міністерства соціальної політики «Працюй вільно», а презентував портал представник громадського об’єднання, яке отримало підтримку своїх чотирьох проєктівна конкурсі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

 

Підсумовуючи, треба зазначити, що відбувається зміна людей, які плідно працювали в галузі соціального захисту осіб з інвалідністю на так би мовити, «фахівців» нової формації, які активно займаються популізмом, прикриваючись гучними гаслами, а фактично дискредитують соціальну політику держави.

Також вбачається прагнення штучно створити напрямок діяльності під назвою «безбар’єрність» для забезпечення проявів активності першої леді. При цьому в Україні існує досить невелика група реальних фахівців з безбар’єрності, які, до того ж, спеціалізуються на конкретних нозологічних групах, адже осягнути весь масив інформації дуже складно. Жодного з цих фахівців не було залучено до розробки проєкту Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, хоча всі прекрасно знають їх прізвища та імена.

Відбувається формування когорти обраних громадських об’єднань, які потрапляють у наближені до влади дорадчі органи, їх представники отримують посади, а самі ці організації стають переможцями конкурсів соціальних проєктів. І все це відбувається під гаслами про рівність доступу громадських об’єднань до конкурсних ресурсів, прозорість та об’єктивність прийняття рішень, залучення професіоналів, об’єктивну оцінку запропонованих проєктів тощо.

Звісно, громадські об’єднання будуть продовжувати свою діяльність, адже розраховувати на державу в наших реаліях якось навіть незручно. Просто завдяки усім цим негативним змінам процес діяльності громадських об’єднань буде ускладнений і ті важливі, іноваційні, цікаві проєкти будуть реалізовані пізніше, або й не будуть реалізовані зовсім.

 

 

 

А тепер трохи про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та конкурс, організатором якого цей Фонд за рішенням Міністерства соціальної політики є. У 2020 році відразу після закінчення жорсткого локдауну було проведено перший конкурс програм (проєктів), розроблених інститутами громадянського суспільства, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Оскільки цей конкурс був першим, звісно, він не був ідеальним. Але в цілому, результати його проведення та підбиття підсумків не піддавалися аж надто жорсткій критиці з боку учасників та членів конкурсної комісії. Здавалося б, другий конкурс мав би врахувати недоліки першого та пройти без зайвих проблем. Та от ні, критика лунає майже звідусіль: незрозумілими є результати виставлення оцінок за окремими критеріями, коли організації, які мають досвід участі у попередньому конкурсі та, відповідно,  виконання проєктів, чомусь отримують менше балів за критерієм «інституційна спроможність організації» ніж ті, хто такого досвіду не має; дивно виглядає й затягування оприлюднення рішення конкурсної комісії щодо переможців конкурсу, враховуючи і те, що це рішення базується на протоколі, який не підписаний усіма членами комісії; деякі члени комісії не змогли ознайомитися з індивідуальними оціночними листами своїх колег, на підставі балів з яких формувався підсумковий результат конкурсу; на запит низки громадських об’єднань про надання протоколу засідання конкурсної комісії щодо визначення переможців конкурсу (а таке право для учасників прямо передбачено Положенням про проведення конкурсу!) Фонд не відповів, хоча пройшов вже тиждень з моменту звернення і майже два тижні з моменту оголошення результатів; на першому відбірковому етапі конкурсу було відсіяно низку проєктів на підставі того, що вони не відповідають висеукраїнському рівню реалізації проєктів, хоча сама аплікаційна форма містить пункт про обрання рівня реалізації з трьох можливих варіантів, проте, серед переможців конкурсу виявилися організації з районних центрів, щодо яких є дуже великі сумніви про розповсюдження їх проєктів на всеукраїнському рівні; з 37громадських об’єднань – переможців конкурсу лише 12 мають досвід співпраці з Фондом та, відповідно, казначейством, у 2020 році, 25 учасників такого досвіду не мають, хоча його наявність має слугувати перевагою при визначенні переможців конкурсу згідно з Положенням про проведення конкурсу; з 50 перших за рейтингом оцінювання проєктів, які і стали переможцями конкурсу, 4 проєкти та 20 відсотків усього бюджету конкурсу припало на одне громадське об’єднання, хоча якщо проаналізувати ці проєкти та лише трохи погортати стрічку новин цього громадського об’єднання у соціальній мережі, виявиться, що запропонований на конкурс проєкт вже реалізується і не один місяць, при чому має явно інші джерела фінансування, адже передбачає закупівлю недешевого обладнання. А подібні речі заборонені умовами проведення конкурсу; найбільш уважні з читачів могли звернути увагу на те, що проєктів-переможців – 50, а інститутів громадянського суспільства – 37. Все дуже просто: деякі громадські об’єднання отримали підтримку кількох своїх проєктів. Зазначу тут тих, хто отримав фінансування двох та більше проєктів, починаючи від найбільших щасливчиків:

  1. громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» (4 проєкти і 20 відсотків бюджету конкурсу, а це близько 8 мільйонів гривень),
  2. громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» (3 проєкти),
  3. Громадська спілка «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» (3 проєкти),
  4. громадська організація ”Крок у суспільство” (2 проєкти),
  5. громадська організація «Всеукраїнська асоціація підприємців та працюючих людей з інвалідністю України »

ГО ВАППЛІУ" (2 проєкти),

  1. Громадська організація «Повернути життя» (2 проєкти),
  2. громадська організація «Українська Академія Дитячої Інвалідності» (2 проєкти),
  3. Громадська організація «Союз ветеранів АТО з інвалідністю» (2 проєкти),
  4. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ТОРЕЦЬКА МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖІНОК-ІНВАЛІДІВ «ЛАВАНДА» (2 проєкти).

У підсумку 9 громадських об’єднань отримали фінансування для 22 своїх проєктів.

А тепер трохи повернемся назад, до часів розробки Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. В робочу групу зі створення проєкту цього документу увійшли представники деяких громадських об’єднань: громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність», всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів», громадська організація «Безбар’єрність». Про останню громадську організацію вже було зазначено, а перші дві порівняйте з лідерами попереднього списку.