UA 
Тактильний макет Замку-музею «Радомисль»
Історія цієї споруди розпочалася 400 років тому. На початку ХVІІ століття монахи звели на скелі фортецю. А розмістили в ній папірню. Тут за особливим рецептом виготовляли папір. Саме на ньому в Києво-Печерській лаврі друкували релігійні книги. Так тривало десятиліттями.
А тоді папірню зруйнували під час козацьких повстань. Життя повернулося сюди за декілька століть – у 1902 році тут збудували великий млин. Востаннє у ньому виготовили борошно в 1989 році. Далі був занепад. А потім – відродження. Реконструкцією та реставрацією замку в 2007 році зайнялася українська лікарка і громадська діячка Ольга Богомолець.
Тепер це історико-культурний комплекс, де відтворені середньовічні інтер’єри, представлені українські та європейські старожитності.
Отож перед вами - тактильний макет замку-музею Радомисль.
Архітектура замку складна та різнорівнева. Це пов’язано з особливостями його розташування. Адже тут немає рукотворного фундаменту. Замок збудований на гранітній скелі, що йде вглиб на кілометри.
А ось центральною частиною споруди є висока і доволі масивна чотириярусна (восьмиповерхова) вежа з прямокутними вікнами. Вона домінує над усім комплексом. Загалом її висота – 30 метрів. Це найвища точка Радомишля, містечка, де заходиться замок. Тож пропонуємо розпочати оглядати макет саме з неї.
Посеред вежі знаходиться гостроверха башточка. В основі вона квадратна, а її дах має форму піраміди. Це додає ще більшої висоти й створює відчуття спрямованості вгору. Дах самої вежі має два схили і є доволі стрімким. На обох його кутках можна відчути невеличкі загострені пірамідки-башточки. Вони розташовані симетрично і є органічним завершенням даху. На одному з його схилів можна відчути невеликий димар прямокутної форми. Стіна вежі під самим дахом декорована прорізами, середній із них – у формі хреста. Трохи нижче можна відчути круглий проріз, що імітує годинник. Під ним знаходяться прямокутні вікна. А завершуються вони карнизом, що відчувається як опукла лінія по всій площині вежі. Далі вивчаємо наступний ярус вежі. Там знаходиться три вікна: велике - посередині і два маленькі – з двох боків. По стіні відчуваються випуклості і нерівності. Такий ефект створює плющ, що обплітає замок із різних сторін. Це додає йому романтичного вигляду. Наступний ярус вежі також відділений карнизом. Тут, окрім трьох вікон, є балкон. Нижній ярус також відділений карнизом. Із самого його верху відчуваються три вузькі прямокутні прорізи. Нижче можна відчути на дотик вікно і два прорізи обабіч. Над вхідними дверима знаходиться двоскатний дашок. На рівні дверей розташовані два прямокутні віконця. Бічні стіни вежі мають симетричний верхній ярус - вузькі прорізи зверху та два вікна під ними. Посеред стіни і на її кутках відчуваються декоративні вертикальні виступи. Далі, на рівні наступного ярусу, зліва до вежі примикає один із корпусів замку. Справа вежа має ще один ярус, а далі можна відчути двоскатний дах ще одного корпусу.
Взагалі і один, і інший корпус мають однакову поверховість, але за рахунок рельєфу знаходяться на різній висоті.
Пропонуємо розглянути корпус, який знаходиться зліва. В основі він прямокутний. Має двосхилий дах, прикрашений на куті гостроверхою башточкою. Вона повторює пірамідальну форму найвищої башточки вежі і гармонійно доповнює зовнішній вигляд. На схилі даху, протилежному до вежі, можна відчути гострі дахи люкарн (так називають мансардові вікна). Загалом їх нараховується чотири. Їх форма надає будівлі готичної романтики.
Стіни корпусу густо обплетені плющем. На моделі це відчувається як значна рельєфність. Плющ прикриває рівні та симетричні ряди вікон. Тим часом фактура зовнішньої стіни відчувається добре. Так, під самим дахом вона декорована карнизом. Трохи нижче можна відчути вікна, що мають арочне склепіння, та балкончики прямокутної форми. Під ними – ще один ряд високих вікон. Найменші за розміром вікна розташовані на цокольному рівні. Також на стіні відчутні виступаючі декоративні елементи, які обрамлюють вікна.
Корпус, який знаходиться справа, має Г-подібну форму. За рахунок цього його дах – із кількома схилами. На ньому теж можна знайти пірамідальну башточку, комин і шпилясті завершення на кутах. Стіни обплетені плющем, який, все ж дозволяє відчути прорізи вікон. Вивчаючи зовнішню стіну, можна знайти двері, над якими нависає дашок, а також наскрізний арочний прохід, що веде у внутрішній двір.
Цікавою є й зворотна сторона моделі. Тут чітко відчувається арка-в’їзд. Перед нею — невеличкий міст із панеллю-огорожею, що веде до внутрішнього двору. Він являє собою площину з оточенням, яке створює враження замкнутого простору.
За рахунок особливостей рельєфу та переходів різних рівнів, на моделі можна знайти декілька сходових маршів.
Замок-музей «Радомисль» — унікальна історико-культурна пам’ятка, що поєднує спадщину, духовність, природу та сучасне мистецтво. Ви тримаєте перед собою тактильний макет замку, створений для ознайомлення на дотик. Справжній замок більший за нього у 120 разів. Якщо висота вежі макета становить 25 см, то реальна — 30 м.
Сам замок є членом європейського культурного маршруту Via Regia (Шлях святого Якова), який проходить через 8 країн — від Сантьяго-де-Компостела в Іспанії до Києва — і об’єднує важливі культурні, духовні й історичні об’єкти.
Історія замку починається у 1612 році, коли монахи Києво-Печерської лаври збудували тут кам’яну фортецю і заснували першу православну папірню Центральної України. Папір виготовляли вручну з рослинної сировини, використовуючи силу водоспаду річки Мика, яка й нині омиває замок. Цей папір слугував для друку богослужбових книг, що розповсюджувалися по всій Україні. Фортеця стоїть на природній скелі без фундаменту — гранітна основа сягає сотень метрів углиб.
Через історичні потрясіння, зокрема козацькі повстання, папірня була зруйнована. Лише через три століття, у 1902 році, на її місці звели млин, який працював до кінця 1980-х. Після занепаду будівля перетворилася на звалище. Нове життя вона отримала у 2007 році завдяки лікарці та меценатці Ользі Богомолець, яка придбала руїни, розчистила територію і провела реконструкцію. Так з’явився сучасний Замок-музей «Радомисль».
Сьогодні в замку розміщено:
- найбільшу у світі колекцію домашніх ікон з України та Європи (понад 5000 експонатів),
- відновлену історичну папірню,
- бутік-готель,
- ресторан та трапезну «Via Regis»,
- концертну та конференц-зали,
- мальовничу територію з парком, островами, водоспадами й скульптурами.
У замку регулярно проводяться весілля, духовні події, концерти, а також спеціальні екскурсії для незрячих та слабозорих відвідувачів, де головну роль відіграють дотик, слух і відчуття простору.
Тактильний макет створений для ознайомлення з архітектурою замку без допомоги зору. Центральним елементом є восьмиповерхова вежа — найвища споруда комплексу. На макеті її легко знайти: вона має гостроверху башточку, шпилі та дзвіницю, в якій у замку можна вдарити у справжній дзвін. Вікна, бійниці, декоративні елементи й димарі також відчутні на дотик.
Стіни замку вкриті рельєфною текстурою, що символізує плющ — рослину, яка в реальності обвиває фасади будівель. Це створює не лише естетичний ефект, а й тактильне різноманіття.
До вежі примикають два корпуси:
- Лівий — п’ятиповерховий, з двосхилим дахом і шпилем на розі. Тут розташовані готельні номери, зокрема «Гетьманська вежа». На даху — люкарни (вікна мансарди), які можна відчути як окремі виступи. Арочні та прямокутні вікна розміщено на різних ярусах. Стіни корпусу також оздоблені фактурним «плющем».
- Правий — Г-подібний триповерховий корпус з аркою, що веде до внутрішнього двору. На даху — башточка, димар, шпилі. Тут розташовано конференц-залу та папірню, де можна власноруч виготовити папір за старовинною технологією.
Перед аркою — міст із поручнями, що перетинає умовне «водне» дзеркало й веде у внутрішній двір. У реальному замку площа внутрішнього простору — понад 2500 м².
Внутрішній двір — відкрита площа, оточена корпусами. Через природний рельєф скелі деякі приміщення розташовані на різних рівнях, тому в моделі можна відчути кілька сходів. Це важливо для розуміння просторової логіки комплексу.
Загальна структура замку така:
- Вежа з центральним входом — найвища частина (8 поверхів);
- Лівий корпус — п’ятиповерховий, видовжений, з готичними деталями;
- Правий корпус — триповерховий, Г-подібний, з аркою та входом до внутрішнього двору.
Макет передає не тільки архітектурну форму, а й настрій замку: монументальність каменю, легкість шпилів, м’якість плюща, глибину арок. Це не просто споруда — це живий свідок історії, який об’єднує сакральне й світське, минуле й сучасне, особисте й колективне.
Замок-музей «Радомисль» — відкритий для всіх. Його простір доступний людям будь-якого віку, національності та фізичних особливостей.
Ми віримо, що пізнавати світ можна не лише очима, а й дотиком, серцем і душею.
Цей макет — лише перший крок. Торкаючись його, ви доторкаєтесь до часу, до історії, до пам’яті. І, можливо, відкриваєте новий простір — у собі.
